Тонкощі батьківської педагогіки

«Хоч би яка у вас відповідальна і складна робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша щоденна робота – виховання людини» 

(В. Сухомлинський)

Як допомогти собі

           Соціально-економічні, політичні та інформаційні зміни в Україні, що супроводжуються новою парадигмою життєвих цінностей, ламанням усталених стереотипів життя, зумовлюють актуальність питання підготовки батьків до виховної діяльності в нових педагогічних умовах. «Педагогічні знання батьків особливо важливі в той період, коли батько і мати є єдиними вихователями соєї дитини. У віці до 6-ти: років розумовий розвиток, духовне життя дітей у вирішальній мірі залежить від ... елементарної педагогічної культури матері і батька, яка виражається в мудрому розумінні надзвичайно складних душевних рухів людини, яка розвивається», - писав В.О.Сухомлинський.

            «Кожній сім'ї - педагогічну культуру» - цей девіз стає останніми роками визначальним в організації пропаганди педагогічних знань серед населення. Той мінімум педагогічних знань, що наявний зараз майже в кожній сім'ї, не задовольняє вимог сучасного суспільства. Тому так необхідно удосконалювати педагогічну культуру всіх батьків. Сім'я для дитини - це місце її народження і основне місце існування. Зв'язок між батьками і дітьми відноситься до найсильніших людських зв'язків.

            Благополуччю дитини сприяють доброзичлива атмосфера і така система сімейних стосунків, яка дає почуття захищеності, любові і прийняття, стимулює і направляє його розвиток. Багато молодих батьків розуміють необхідність формувати особистість дитини з малих років, зміцнювати контакти з нею. Проте, багато завдань сімейного виховання не здійснюються з різних причин. Одна з істотних причин - недостатня педагогічна культура батьків. Їм часто бракує етичних, юридичних, психологічних і педагогічних знань, важливих практичних вмінь. Ростуть діти, і разом з ними повинні рости батьки: змінюється стиль спілкування, коригуються вимоги, враховуються індивідуальні особливості певного періоду дитинства. Як навчити цьому батьків і матерів.

           Для налагодження спілкування з дітьми батькам слід знати і намагатись дотримуватися «Заповідей сімейного виховання», які сформулював В.А.Сухомлинский:

1. Не принижуй.

2. Не погрожуй.

3. Не вимагай обіцянки.

4. Не моралізуй.

5. Не позбавляй дитину можливості бути самою собою.

6. Не зашкодь.

7. Не бійся визнати свою помилку.

8. Розпочинай виховання з себе.

9. Вір у свою дитину.

10. Допоможи дитині повірити в себе.

              Виконання цих простих речей може значною мірою покращити атмосферу сімейних стосунків, допоможе налагодити взаєморозуміння між батьками та дітьми.

Як вберегти найдорожче

              У наш час посилився вплив друзів, приятелів, Інтернету і телебачення на дитячу психіку. Наших дітей виховує наш конкурент - інформаційне середовище, в якому діти зростають. Сумно, але батькам дуже важко вже впливати на цей процес. Ніхто з нас не може заперечити, що телебачення - явище позитивне. Проте, так звана свобода і безконтрольність телепередач, викликають особливе занепокоєння через їх пагубний вплив на виховання дітей. Після різноманітних щоденних телевізійних видовищ нинішні діти стають жорстокими, дратівливими й апатичними — поведінка неадекватна для молодших школярів.

             Телебачення негативно впливає і на фізичне здоров'я дітей. Найбільше ушкоджуються нервова система, слух і зір. Найчастіше страждають ті діти, які проводять біля екрана телевізора весь свій вільний час. Надмірне захоплення телебаченням руйнує режим дня дитини: вона недосипає, мало рухається, майже не буває на свіжому повітрі. А систематичне недосипання і кисневе голодування знижують опір дитячого організму до захворювань, погіршується пам'ять, послаблюється увага і, врешті-решт, зводяться нанівець успіхи у навчанні.

Надмірне захоплення телепередачами всіх членів родини зможе призвести до порушення сімейних стосунків, послабити емоційні зв'язки між близькими людьми. Навіть у той короткочасний вечірній період, коли всі члени родини збираються вдома, ввімкнений телевізор заважає спілкуванню. Більше того, захопившись передачею, кожен із присутніх не рахується з правом іншого на власну свободу, його неможливо відірвати від телеекрана, щоб терміново обговорити, наприклад, проблему, яка турбує дитину. Такий характер сімейних стосунків шкідливий для дітей, бо сприяє своєрідній втечі їх у «телевізійні хащі». Дитина, котра захоплена голубим екраном, звикає до пасивної ролі «спостерігача збоку». Особливо страждають у даному випадку сором'язливі і некомунікабельні діти, яким так необхідні співбесідники, порадники. Якщо у сім'ї такої дитини дорослі надмірно захоплюються телепередачами, то вона почувається самотньою і непотрібною в рідній домівці. , у такому сенсі телебачення дійсно шкідливе для дітей, і слід негайно, доки не пізно, переглянути особисті захоплення ним, аби вивільнити час для власної дитини.

              У дитини дошкільного віку психіка особливо вразлива до яскравих образів, їх швидкої зміни, мерехтіння тощо. Реклама формує у дитини психологічну залежність, що виникає в результаті штучного стимулювання та збудливості нервової системи. Ефект мерехтіння відеокадрів може призвести до дисгармонії мозкових ритмів, їх збою.

              Не секрет, що комп’ютер став для дітей найулюбленішою іграшкою, порадником, навіть другом. Комп'ютерні ігри захоплюють увагу дітей, дають їм змогу жити гострими почуттями, дедалі більше дітей просиджують за комп'ютером увесь час, забуваючи про радість спілкування з рідними, друзями, залишаючись наодинці з собою, не замислюючись ані про цінності життя, ані про своє майбутнє.

            Потрібно не забувати про фактори ризику, яким піддається користувач під час тривалого перебування за комп'ютером:

• електромагнітне випромінювання;

• утома очей від мерехтіння екранного зображення;

• тривала статична робоча поза;

• психологічна втома від невідповідного оформлення та освітлення приміщення;

• термін перебування за комп'ютером;

• стреси, що виникають через застосування комп'ютера.

             Можливі небажані наслідки взаємодії дитини з комп'ютером слід ураховувати з самого початку її ознайомлення з комп'ютером…

            Батьки повинні цікавитись тим, як їх діти користуються комп'ютером, контролювати зміст ігор та програм, допомагати та підбадьорювати, коли дитина виконує нові та нестандартні завдання, обговорювати комп'ютерну рекламу та агресивні ігри (це сформує розуміння того, що є для них корисним та шкідливим). Найголовніше, що потрібно пам'ятати: дитина в подальшому повинна почуватися господарем комп'ютера, а не навпаки.

                Інтернет на екрані комп'ютера представляється дитині абсолютно віртуальним світом, тим не менше в ньому існують загрози, здатні заподіяти реальну шкоду. На відміну від дорослих Інтернет-користувачів, діти можуть не усвідомлювати небезпек, які підстерігають їх у Мережі. Сьогодні справи йдуть таким чином, що будь-яка дитина, що виходить в Інтернет, може переглядати будь-які матеріали, а це насильство, наркотики, порнографія, сторінки підштовхує молодь до самогубства, вбивствами і багато-багато чого іншого. Все це доступно в Інтернет без обмежень. За оцінкою дітей, батьки лише у 24% випадків запитують, які саме сайти вони відвідують у мобільному Інтернет. Відвідуваннями стаціонарного Інтернету цікавляться в 57% випадків. Але лише 5% батьків також цікавляться більш детальною інформацією щодо змісту цих сайтів, які діти відвідують у мобільному та 30% — стаціонарному Інтернету.

           Протистояти всьому цьому може тільки глибоке усвідомлення всіма членами сім’ї свого місця і ролі, всієї міри відповідальності за свої вчинки та їх наслідки і власний приклад.