РОЗМОВА З ВИХОВАТЕЛЯМИ. Історія та сучасність професії вихователя

Конкретними носіями всього,

 що мусить опанувати дитина в житті, 

є дорослі, які її виховують та навчають.

Д.Єльконін

Вихователь - це звучить гордо, проте згідно зі світовими дослідженнями робота з дітьми є одним з найбільш складних і відповідальних занять. Причина цього криється в крихкості і ранимості дитячої психіки, формування якої частково лягає на плечі її вихователя.

Історія професії 

Історія професії вихователя зародилася в Давній Греції, проте в ті часи вихованням дитини займався раб, який відводив її в школу та відносив всі необхідні речі для навчання. В інший час раб стежив за розвитком дитини, оберігав від небезпек і мимоволі формував вчинки дитини та її поведінку в цілому. Деякий час по тому справи раба продовжував домашній вихователь. У період XIX - початку XX ст. у заможних сім'ях прийнято було для виховання дітей наймати гувернерів. Ця професія була дуже популярною. Тоді гувернерами ставали хлопці і дівчата зі збіднілих аристократичних сімей, які отримали гарне виховання та освіту в різних інститутах або університетах. 

Після декількох десятиліть перерви ця професія знову стала популярною. Гувернерів запрошували до дітей віком понад три роки. Домашнє виховання - нелегка праця. Завдання гувернера - не просто організувати дозвілля дитини, він мав всебічно розвивати і навчати свого вихованця. Саме тому гувернер зобов'язаний був мати педагогічну освіту і досвід викладання якого-небудь предмета (репетиторства), а також бажання і готовність працювати з дітьми. Домашньому вихователеві необхідна була і наявність медичної книжки.

Професія у сучасності 

Постійне спілкування з дітьми та турбота про їхнє життя - найважливіші службові функції вихователя. На безліч питань вихователь повинен зуміти дати відповідь з урахуванням віку. Від того, як правильно і наскільки швидко педагог знайде підхід до кожної дитини, зуміє організувати життя дітей в умовах дошкільної установи, залежить, чи будуть діти спокійними, ласкавими і товариськими або ж вони виростуть неспокійними, настороженими, замкнутими.
Життєва позиція людини, її характер, моральні принципи і погляди закладаються в дитинстві, і саме тому висока компетентність, бездоганна освіченість і всебічний розвиток особистості самого вихователя, який супроводжує дитину в її ранні роки, набуває особливої соціальної значущості. Вся робота вихователя з дитиною орієнтована на формування не лише нової особистості, а й нового громадянина тієї чи іншої держави. В умовах дошкільної освіти виховується ставлення дитини до праці, до суспільства і до самої себе, закладаючи міцний фундамент для її подальшого розвитку.
Турбота про життя дитини у дошкільній установі, дотримання режиму - прийняття їжі, сон, загартовування, прогулянки, фізичні вправи - також входять до основного обов'язку вихователя. Дітей навчають зав'язувати шнурки, користуватися ложкою, виделкою, носовою хустинкою, співати, танцювати, правильно говорити, малювати, дружити і так далі. Проте найголовніше в роботі вихователя дитячого садка - це його відповідальність за кожну дитину. 
Для успішного оволодіння професією людина повинна бути уважною, відповідальною, чуйною, тактовною, товариською, терплячою, виявляти схильність до роботи з дітьми. Бажано мати гарну пам'ять, увагу, розвинені комунікативні здібності. Невід’ємними є загальна культура і ерудованість, грамотна і виразна мова, добре поставлений голос, вміння управляти колективом. Також необхідні стійкість до стресових ситуацій, вмінняконтролювати свою поведінку й емоції, міцна нервова система: робота вихователя хоча й не супроводжується підвищеними фізичними навантаженнями, проте відбувається в умовах постійної психоемоційної напруги. Сучасний вихователь повинен мати знання з педагогіки, психології, основ безпеки життєдіяльності, надання першої допомоги, етики та естетики, змісту та принципів організації дошкільного виховання. Знати методики навчання і розвитку дітей, вміти організовувати їх пізнавальну діяльність.
Медичними протипоказаннями для роботи є нервові і психічні захворювання, порушення функцій опорно-рухового апарату, захворювання серцево-судинної і дихальної систем, стійкі порушення зору, слуху, хронічні інфекційні, венеричні захворювання, шкідливі звички.
Позитивні сторони професії безпосередньо полягають в спілкуванні з дітьми. Професія вихователя прекрасно підходить жінкам, що яскраво відображає статистика, однак прикрим залишається брак чоловічого виховання дітей дошкільного віку, причина криється в невисокій заробітній платі.
Джерело: http://zppl.org.ua/taxonomy/term/110http://, www.osvita.org.ua/articles/391.html

ПРО ВЕЛИКДЕНЬ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИКІВ!

Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила.

Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник також дуже давно.

 З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!».

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

У 2019  році Вербну Неділю відзначаємо 21 квітня. 

 

Тетяна Строкач

Вербна неділя

Котики вербові! Ніжні та пухнасті...  Личка доторкнулись... Ой, яке то щастя! Гілкою вербиці вдарю я злегенька,  Щоб були здорові всі мої рідненькі... Бо не я б'ю,- кажуть,- а свята вербиця! Скоро вже Великдень! Будем веселиться! Зовсім недалечко червоне яєчко!  Син Божий воскресне! А все лихо щезне!

« Десять не можна» В. Сухомлинського

1.       Не можна ледарювати, коли всі працюють; ганебно байдикувати, розважатися, коли – ти добре знаєш про це – старші покоління працюють і не можуть дозволити собі відпочинку.

2.      Не можна сміятися над старістю і старими людьми – це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, – патріотизм, справжня любов до жінки і старість.

3.      Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо із стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості поспішно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші; якщо в тебе просяться на язик якісь сумніви, придержи їх в голові, подумай, розмірковуй, а  потім спитай у старшого ще раз – спитай так, щоб не образити.

4.      Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі… У товариша твоє є, а про тебе батьки не подбали: від своїх батьків ти не маєш права вимагати нічого.

5.      Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі, – кращий шматочок на столі, смачнішу цукерку, кращий одяг. Умій відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила собі; думка про право на якусь свою винятковість – це отрута твоєї душі; велике щастя відчувати нетерпимість до цієї отрути.

6.      Не можна робити того, що осуджують старші, – ні на очах у них, ні десь на стороні; кожний свій вчинок розглядай з погляду старших: що подумають вони; особливо неприпустимі настирливість, намагання без потреби нагадувати про себе, виставляти на показ свої домагання: мати і батько ніколи не забувають про тебе; якщо ти не на очах у них, вони думають про тебе більше, ніж тоді, коли ти крутишся поруч; пам’ятай, що в матері і в батька є свій духовний світ, вони іноді хочуть залишитися на одинці собою.

7.      Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе; в радісні свята ніколи не залишай її саму; ти сам – твоє слово, твоя усмішка, твоя присутність – єдина її радість; чим ближчий кінець людського життя, тим гостріше переживає людина горе своєї самотності; залишати одиноким дідуся, старого батька, навіть і тоді, коли ти сам уже став старим, – нелюдяно, дико; пам’ятай, що в житті людини настає такий період, коли ніякої іншої радості, крім радості людського спілкування, в неї вже не може бути.

8.      Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших, особливо в діда, не попрощавшись з ними, не дочекавшись від них побажання щасливої дороги і не побажавши їм щасливо залишатися.

9.      Не можна сідати до столу, не запросивши старшого; тільки моральний, невіглас уподібнюється тварині, що вгамовує свою жадобу сама і боїться, щоб її родич, присутній при цьому, не урвав шматка собі; людська трапеза – це не вгамування голоду, не фізіологічний акт у ланцюгу обміну речовин; люди придумали стіл не тільки для того, щоб ставити під нього ноги, а на стіл спиратися; за столом відбувається цікаве духовне спілкування людей; якщо ти запросив старшого розділити з тобою трапезу, ти зробив йому велику приємність.

10.  Не можна сидіти, коли поруч стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з тобою привітається старший, ти повинен першим привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров’я; у цих правилах етикету закладено глибоку внутрішню суть – повагу до людської гідності; не вміючи поважати її, ти уподібнюєшся невігласу, який плює у прекрасні хвилі моря; море величезне у своїй величі і красі, і цим ти його не зневажиш, не принизиш, а тільки зганьбиш себе.

Традиції родинно-сімейного виховання у різних країнах світу

«Що досконаліше виховання, тим щасливіші народи»

(О. Герцен)

           Кожне покоління має свій погляд як правильно виховувати дітей. Певно тому, нерідко наша думка відрізняється від маминої чи бабусиної. Але завжди цікаво і корисно дізнатися, як виховують дітей у різних країнах світу. І хоч мета в батьків усіх національностей одна: виховати зі свого маляти достойну людину, методи в усіх різні, адже, кожна країна має свою віру, традиції, менталітет, що істотно впливає на це процес.

ЯК ПРИПИНИТИ ДЕГРАДУВАТИ: 13 СПОСОБІВ

Старінню піддається не тільки наше тіло, а й мозок. На жаль, зберегти пам'ять, ясний розум та інтелект в похилому віці вдається далеко не всім. Навіть у дорослої здорової людини проявляється природне погіршення когнітивних функцій. Проте нейрофізіологи впевнені, якщо правильно харчуватися, вести активний спосіб життя і присвячувати час певним заняттям, які розвивають мозок, у старості ви будете розумнішими за всіх!

Ось 13 найбільш цікавих і корисних хобі для розвитку мозку. Виберіть одне або кілька і присвячуйте їм хоча б півгодини на день!

Видатні педагоги про роль вихователя

В.О.Сухомлинський

• "Справедливість - це основа довіри дитини до вихователя ... щоб стати справедливим, треба знати духовний світ кожної людини"
• "Володарювання над дітьми - одне з найважчих випробувань педагога, один з показників педагогічної культури... Цінувати довірою, а значить, і беззахисністю дитини - ця педагогічна мудрість має збагатить всю нашу роботу"
• "Молодий педагог швидко стане майстром своєї справи, уникне багатьох помилок, якщо візьме до уваги досвід інших педагогів та буде застосовувати його у своїй практиці"
• "Продовжуючи себе у вихованцях, ми творимо не лише людину, ми творимо час"

С.Ф.Русова:

• "Вихователю належить бути дуже терплячою, ввічливою, тактовною, простою, з глибокою вірою в дитячу природу..."
• "Вихователі мають оволодіти «широкими керівними принципами, знаннями дитячої природи, які допоможуть їм оцінювати ті або другі засоби виховання, вибрати для малечі відповідну роботу, розуміти різну вдачу дітей, розбиратися у методах навчання і виховання".
• "...той, хто учить, повинен сам учитись і багато знати"

А.С.Макаренко:

• "Треба залучати до виховної роботи лише тих вихователів, які дійсно можуть виховувати"
• "Як би людина не закінчила педагогічний вуз, якою б вона не була талановитою, але якщо не буде вчитися на досвіді, ніколи не буде хорошим педагогом"
• "Підготовка педагога - вихователя полягає в організації його характеру, вихованні його поведінки, а вже потім в організації його спеціальних знань та навичок"
• "Вихователь має так себе поводити, щоб кожен його рух виховував. Він завжди повинен знати, чого хоче досягти кожної миті. Якщо вихователь цього не знає, то кого він може виховати?"
• "Авторитет педагога виростає з відповідальності. Якщо людина відповідально ставиться до своєї справи, то це і створює її авторитет"