БУЛІНГ У ДИТЯЧОМУ САДКУ –
МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся з пам’ятки, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг та як змінюється поведінка дитини

 «Азбука дорожнього руху»

Програма з вивчення правил дорожнього руху та профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму.

Актуальність програми.

За результатом статистики, щорічно на дорогах нашої країни відбувається десятки тисяч дорожньо-транспортних пригод з участю дітей і підлітків. Саме тому дорожньо-транспортний травматизм залишається пріоритетною проблемою суспільства, що потребує вирішення при загальному участю, педагогів, батьків і дітей.

Показники готовності до школи дітей шести років

Фізична готовність

      Розвиненість рухової активності дитини, вміння оцінити свою вправність, фізичну вмілість, здатність відчувати насолоду від здорового тіла, його спортивність, легкість, рухливість.

      Повноцінний зір та слух. Уміння координувати рухи та зір.

      Добре розвинені м’язи спини, відсутність патології розвитку хребта.

      Врівноваженість сили нервових процесів збудження та гальмування. Уміння застосовувати вольові зусилля в різноманітних ситуаціях.

      Розвинена дрібна моторика пальців рук та долонь.

      Уміння орієнтуватися в показниках свого здоров’я; опанування навичок адекватної поведінки; знання засобів самозбереження та самодопомоги.

 Інтелектуальна готовність

      Володіння системою уяви про живу та неживу природу та соціальні явища згідно з вимогами програми.

      Розвиток діалогічного та монологічного мовлення, наявність словникового запасу відповідно до цього віку. Добре розвинена звукова культура мовлення.

      Наявність наочно-образного та логічного мислення (у початковій стадії розвитку).

      Наявність творчої уяви як новоутворення дошкільного дитинства.

      Прояв допитливості та пізнавальної активності (уміння та бажання ставити запитання та одержувати відповіді).

      Уміння розуміти навчальне завдання та виконувати його відповідно до вимог дорослого.

      Наявність довільної уваги та добре розвинених психічних процесів (пам’ять, увага, уява, сприймання), необхідних для успішного навчання в школі.

  Емоційно-вольова готовність

      Наявність позитивних емоцій. Адекватність бажання відвідувати школу.

      Адекватність самооцінки та вміння об’єктивно оцінювати вчинки оточуючих.

      Володіння нормами поведінки.

      Глибина та стійкість у прояві почуттів.

      Довільність в управлінні емоціями та почуттями.

  Соціальна готовність

      Сприймання себе в контексті відносин з іншими, відчуття своєї належності до певної соціальної групи.

      Відсутність шкільної фобії (страху, нерішучості).

      Розуміння ролі вчителя, що відрізняється від ролі вихователя та матері.

      Розуміння своєї соціальної ролі майбутнього учня, для якого провідною діяльністю є не гра, а навчання.

      Уміння брати до уваги думку іншого, рахуватися з ним, доброзичливо взаємодіяти, налагоджувати спільну діяльність.

Рівень розвитку спілкування

      Уміння гармонійно поєднувати виразні, зображувальні та словесні засоби спілкування.

      Довільність у спілкуванні з дорослими (уміння прийняти навчальне завдання та вказівку дорослого).

      Відсутність безпосередності та імпульсивності в спілкуванні.

      Уміння будувати взаємовідносини з однолітками, приймаючи подвійну позицію в процесі спільної діяльності.

      Взаємодія на партнерських засадах, уміння справедливо розподіляти функції, домовлятися, обґрунтовувати свою думку, поступатися, запобігати конфліктам і справедливо їх розв’язувати.

Формування позитивного іміджу закладу дошкільної освіти

 Сучасні словники трактують "імідж" як цілеспрямовано сформований образ, покликаний надати емоційно-психологічний вплив на кого-небудь з метою популяризації, реклами. Звернемо увагу на кілька ключових слів: "цілеспрямовано" - тобто, імідж - це те, що можна планувати і створювати; "емоційно-психологічний вплив" - тобто, він "працює" з почуттями, а не тільки з логікою; "вплив на кого-небудь" - тобто, необхідно виокремити тих суб'єктів, заради яких діяльність розпочинається.

Сьогодні поняття "імідж" (в пер. з англ. "образ") міцно ввійшло не тільки в політичний, а й у сучасний освітній лексикон, головним чином тому, що імідж впливає на взаємини з людьми і на ефективність спільної роботи в освітньому закладі. Сучасний дошкільний навчальний заклад - це відкрита, взаємодіюча з багатьма соціальними інститутами соціально-педагогічна система, про яку все частіше говорять як про сферу послуг, вживаючи слова "конкурентоспроможність", "сегмент ринку", "освітня послуга" тощо. Стійкий позитивний імідж дошкільного закладу можна розглядати як важливий сучасний компонент методичного продукту і додатковий ресурс управління. Імідж ДНЗ - це емоційно забарвлений образ дошкільного закладу, часто свідомо сформований, який має цілеспрямовано задані характеристики і покликаний чинити психологічний вплив певної спрямованості на конкретні групи соціуму.

Види засідань педагогічної ради

Пам'ятка

 

	Вид засідання	Особливості проведення засідання
За спрямуванням	Науково-педагогічне	Обговорюють питання підвищення науково-теоретичного та методичного рівня організації освітнього процесу; впровадження новітніх методик, технологій, перспективного педагогічного досвіду в роботу навчального закладу
	Психолого-педагогічне	Розглядають досягнення психологічної та педагогічної науки, спрямовані на вдосконалення освітнього впливу на дітей, поліпшення стосунків між учасниками освітнього процесу
	Тематичне	Аналізують рівень володіння та застосування педагогічними працівниками методик навчання та виховання відповідно до Базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти України, а також відповідність умінь і навичок дітей їхньому віку
	Проблемне	Обговорюють питання реалізації певної науково-методичної проблеми у роботі навчального закладу. Розробляють концепцію розвитку навчального закладу згідно з обраною темою
	Підсумкове	Підбивають підсумки навчального року, літнього оздоровлення, досягнень у розвитку дітей тощо. Розглядають питання готовності дітей до шкільного навчання
	Настановне	Планують роботу навчального закладу на перспективу, визначають завдання педагогічного колективу, затверджують плани роботи. Визначають режим роботи навчального закладу. Обирають науково-методичну проблему та визначають термін (строк) її розв'язання
	Комбіноване	Розглядають різні питання, зокрема дотримання вимог нормативно-правових актів; розроблення і затвердження річного плану роботи навчального закладу; щодо підсумків роботи за певний період; здійснюють перспективне планування; аналізують проблеми навчання, виховання та розвитку дітей, визначають шляхи їх розв'язання; обговорюють результати роботи педагогічного колективу щодо виконання конкретних завдань; розглядають актуальні наукові дослідження та перспективний педагогічний досвід із метою їх упровадження
За терміном	Планове	Проводять згідно з планом роботи навчального закладу на навчальний рік
	Позапланове	Проводять за потреби з метою виконання оперативних завдань (наприклад, щодо питань державної атестації навчального закладу)
За формою організації ю органі За формо	Традиційне	Проводять згідно з порядком денним засідання педагогічної ради, чітко дотримуючись регламенту
	Нетрадиційне	Проводять у формі ділової гри, конференції, круглого столу, презентації, творчого звіту, дискусії, диспуту, дебатів, аукціону ідей, колоквіуму, конференції, методичного дня, педагогічного консиліуму тощо
	Модифіковане	Проводять за моделлю традиційного засідання педагогічної ради, використовуючи методи активізації педагогів під час їхніх доповідей, виступів та дискусій (наприклад, педагогічні ребуси, ситуативні завдання, моделювання, роботу в парах, трійках)

Ефективність роботи педагогічної ради навчального закладу та результативність її засідань залежать не лише від того, наскільки ґрунтовно і грамотно підібрані та сформульовані питання, винесені на її обговорення, а й від уміння голови педагогічної ради проводити такі засідання.

Методична робота в ДНЗ

Дух закладу живе не на папері, не в стінах,

а в характері більшості педагогів,

і від них приходить до характеру вихованців

К. Д. Ушинський

Методичну службу можна порівняти з айсбергом - 10% айсберга знаходиться над поверхнею води і доступне нашому погляду, а 90% - в глибині океану; 10% роботи методичної служби видно оточуючим, а 90% залишається непомітним для батьків, молодих педагогів та інших співробітників. Лише керівник, члени атестаційної комісії або досвідчені педагоги зможуть достойно оцінити цю роботу.

Методична робота - це систематична колективна й індивідуальна діяльність педагогічних кадрів, спрямована на підвищення їх науково-теоретичного, загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки й професійної майстерності.

Методична робота в ДНЗ - це цілісна, заснована на досягненнях науки й педагогічного досвіду, на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємозалежних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації й професійної майстерності кожного вихователя (включаючи заходи щодо керування професійною самоосвітою, самовихованням, самовдосконаленням педагогів), на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу ДНЗ в цілому, а в остаточному результаті на вдосконалювання навчально-виховного процесу, досягнень оптимального рівня виховання й розвитку конкретних дітей.

Методичний кабінет дошкільного навчального закладу – є центром методичної допомоги практичним працівникам та поширення науково-психолого-педагогічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання і навчання дітей дошкільного віку.

Методична служба виконує разом з адміністрацією й педагогічним колективом і за їхнім запитом наступні функції:

1.    забезпечення професійною інформацією;

2.    організація методичної й науково-дослідної роботи ДНЗ;

3.    підтримка експериментальної роботи педагогів в ДНЗ;

4.    діагностика й аналіз навчально-виховного процесу;

5.    організація індивідуального консультування й професійної підтримки педагогів;

6.    допомога педагогам в підготовці до атестації;

7.    організація підвищення кваліфікації;

8.    допомога щодо підвищення якості освітнього процесу;

9.    виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;

10.  участь і організація семінарів, конференцій, майстер-класів;

11.  виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;

12.  допомога, участь у розробці й проведенні експертизи інноваційних програм, методик, навчальних планів;

13.  методична допомога в проведенні відкритих заходів допомога у проведенні професійних конкурсів.

НА ПОРОЗІ ШКОЛИ: СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ

Питання підготовки дітей до школи завжди було пріоритетним у дошкільній освіті. Ще більше значення воно набуло з внесенням змін до Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ, а саме із запровадженням обов’язкової дошкільної освіти дітей п’ятирічного віку. І якщо педагоги ДНЗ відреагували на ці зміни адекватно, адже вони й до цього готували дітей до шкільного навчання, то багатьох батьків охопила паніка. Перед ними постала низка запитань: як і де мають здобувати освіту їхні діти, якими знаннями вони мають володіти, які документи повинні засвідчувати здобуття дошкільної освіти тощо.

А я раджу читати казку так!

Сучасні підходи до розвитку дошкільника як усебічно розвиненої особистості базуються на роз­витку пізнавальної активності дошкільнят, що, у свою чергу, передбачає включення в діяльність з дітьми комплексів вправ, психологічних ігор, різ­них завдань на кмітливість, що розхитують пси­хологічну інерцію, порушують стереотипи ми­слення, формують, перш за все, людину, яка вміє мислити.

Сьогоднішні діти вимагають, щоб їх не на­вчали, а щоб з ними грали, дали змогу фантазу­вати, почуватися вільно, розкуто. І саме тому, готуючись щоразу до заняття, слід відчува­ти в собі не дорослого вихователя, а жваву, ак­тивну, охочу пізнати цікавий і незнайомий світ дитину.

Дітям необхідне щось загадкове, сповнене не­сподіванок, казкове. А що може бути казковішим за казку? Саме з неї і слід починати, нею зацікав­лювати, з нею «дружити», адже ніщо у світі не люб­лять діти так, як казку.

Методична робота в ДНЗ

.

Методична робота в ДНЗ - це цілісна, заснована на досягненнях науки педагогічного досвіду, на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємозалежних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації й професійної майстерності кожного вихователя (включаючи заходи щодо керування професійною самоосвітою, самовихованням, самовдосконаленням педагогів), на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу ДНЗ в цілому, а в остаточному результаті на вдосконалювання навчально-виховного процесу, досягнень оптимального рівня виховання й розвитку конкретних дітей.