Форми роботи з батьками

з питань безпеки життєдіяльності дошкільнят.

Ефективність роботи з питань безпеки життєдіяльності дитини значною мірою залежить від позитивного прикладу дорослих. Педагогам слід не тільки враховувати це в особистій поведінці, але й приділяти цьому значну увагу під час роботи з батьками. Важливо, щоб батьки усвідомили, що не можна вимагати від дитини дотримання будь-якого правила поведінки, якщо вони самі не завжди його дотримаються. Педагоги та батьки мають порозумітися між собою, адже різні вимоги, що висуваються дітям у дошкільному навчальному закладі та вдома, можуть викликати у них розгубленість, образу або навіть агресію.

ЯК ВЕСЕЛО ТА ЦІКАВО ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ПРОГУЛЯНКИ

Щоразу, готуючись до прогулянки з дітьми, вихователі зітхають: «Хоч би швидше вдяглися та взулися!» І щоб прискорити цей процес, вони починають активно допомагати дітям, вдаючись до вказівок і прямого втручання. А спробуйте інакше: не поспішайте! Оберіть спокійний, але чіткий ритм і використайте цей час, щоб:

• формувати в дитини навички самообслуговування;

• виховувати самостійність, бажання допомагати іншим та культуру спілкування;

• розвивати дрібну моторику рук;

• збагачувати чуттєвий досвід.

Як обробляти дитячі іграшки у дошкільному закладі

Як поводитися з іграшками в дошкільному навчальному закладі?

Найперше необхідно проглянути Санітарний регламент.

    Нові іграшки перед надходженням у групові приміщення:

ü  миють:

– із милом протягом 15 хв.

– проточною водою – за температури +37 °С

ü  висушують на повітрі.

Після миття іграшки віджимають, якщо вони:

ü  гумові

ü  пінополіуретанові

ü  пінолатексні

ü  пластизольні тощо.

Ці правила незастосовні до м’яких іграшок.

   Оброблення іграшок, якими граються у групі.

Іграшки, якими діти граються в групі, миють щодня:

ü  щіткою

ü  в гарячій воді з милом або 2%- ним розчином питної соди

ü  у спеціальній промаркованій ємкості.

Частоту миття визначають з огляду на вік дітей:

ü  ранній — двічі на день

ü  дошкільний — раз наприкінці дня.

Після миття іграшки:

ü  ретельно прополіскують під проточною водою за температури +37 °С

ü  висушують.

Одяг для ляльок перуть і прасують, зважаючи на ступінь його забруднення.

М’які іграшки:

ü  дезінфікують бактерицидними лампами

ü  щоденно

ü  у кінці дня

ü  протягом 30 хв.

ü  на відстані 25 см від інших іграшок в приміщенні, де немає дітей.

Чисті іграшки, не використовувані в освітньому процесі, зберігають:

ü  в окремій шафі

ü  місці, передбаченому для зберігання чистих речей.

   Оброблення іграшок, якими граються на вулиці.

Іграшки, якими діти грають на вулиці, миють так само, як групові, після кожної прогулянки:

ü  зі щіткою в гарячій воді з милом або 2%- ним розчином питної соди

ü  у спеціально відведеній ємкості з відповідним маркуванням.

Вимиті й просушені іграшки зберігають у спеціально відведеному місці.

Ігри - медитації для дітей

«Сонечко»

Діти сідають у коло, піднімаються на носочки, тягнуться вгору – до сонечка. Сонечко щедро дарує кожній дитині по сонячному зайчику, які оселяються в серцях дітей. Діти рухами від грудей розсипають це світло навколо себе.

«Сонячний зайчик»

         Сонячний зайчик зазирає дітям в оченята. Діти заплющують їх. Зайчик побіг по їхніх личках – вони ніжно гладять його долоньками: зайчик на лобі, на носі, на ротику. На щічках – гладять тихенько, щоб його не сполохати. Гладять голову, шию, живіт, руки ноги. Зайчик залазить за комірець – гладять його там. Сонячний зайчик любить діток. Малюки потоваришували з ним.

«Життя лісу»

         Діти заплющують очі й уявляють себе в ранковому лісі: зайшло сонечко, прокидаються мешканці лісу, усміхаються сонечку, починають свою мандрівку серед дерев, трав, лісових мешканців. Розплющують очі, усміхаються.

«Краплинки води»

Діти  уявляють себе краплинками води, її маленькими дітками. Збираються в гурт, мов у хмарку. Подумки тупотять ніжками повільно, потім голосніше, потім іще голосніше. Починає крапати рясний дощ. Дощик стає тихішим, ще тихішим, зовсім перестає йти. Діти розплющують очі, усміхаються.

«Метелики»

         Діти заплющують очі і уявляють себе маленькими різнокольоровими метеликами: червоними, жовтими, білими, синіми… Яскраво світить лагідне, ніжне сонечко. Чути дзвінкий спів пташок. Діти слухають, як вони гарно співають… Метелики кружляють серед яскравих гарних квітів: жовтих, білих, синіх, червоних… Вони сідають на казкові квіти і п’ють нектар, набираючись сил і здоров’я. Метелики зміцніли, стали бадьорими, здоровими. Діти розплющують очі, усміхаються.

Вірші на Великдень для дітей

На Великдень 

О. Овсієнко

На Великдень у селі
Раді діточки малі.
В церкві свічечки горять,
Всюди Божа благодать.

Великдень 

Христина Білоус

Завела нас веснянка у коло,
Красне сонце веде всіх за руки.
І квітки, наче струни, навколо
Таємничі розхлюпують звуки.
І земля – ніби писанка світла –
Кольорова, весела сьогодні.
В церкві люди – святкові й привітні.
Воскресаєм у дні Великодні.

ЩО РОБИТИ ВИХОВАТЕЛЮ, ЯКЩО ДІТИ ЙОГО НЕ СЛУХАЮТЬСЯ? КОРИСНІ ПОРАДИ

       Попри знання, досвід та роки роботи, інколи бувають ситуації, коли вихованці стають немов «неконтрольованими». Як діяти вихователю, щоб і свої нерви зберегти, і дітей заспокоїти, і без сліз обійтися.

ЧОМУ ДІТИ НЕ СЛУХАЮТЬ ВИХОВАТЕЛЯ?

           Серед основних причин можна назвати такі:

– нестача досвіду у вихователя;

– дітям бракує уваги;

– вихователь не вміє організувати цікаве дозвілля;

– неправильне розділення емоційного навантаження та невчасне перемикання уваги;

– вікові кризи (наприклад, криза 3-х років);

–погане самопочуття.

Пам’ятка для вихователів «Негативні ознаки заняття, проведеного без творчості» або «Чого не повинно бути ніколи»

· Відсутність плану заняття;

· Відсутність чітких цілей заняття;

· Невміння вихователя поставити і виконати програмові завдання;

· Відсутність бажання проводити заняття;

· Неспроможність вихователя бачити заняття в перспективі його розвитку;

· Використання тільки фронтальних способів організації дітей;

· Приділення уваги тільки вербальним методам спілкування з дітьми;

· Одноманітність структури заняття. Бідний його зміст;

· Дисциплінарні відносини з дітьми;

· Використання застарілих шаблонів занять;

· Відсутність комплексних завдань;

· Відсутність ігрових дій, ігрових вправ та ін.;

· Гальмування творчості дітей на заняттях;

· Відсутність самостійності, розкутості дітей, вільного спілкування;

· Спілкування вихователя з дітьми по типу «над дітьми», а не «поруч з ними»;

· Відсутність педагогічного такту, етики з боку вихователя;

· Невміння використати авторські програми, педагогічний досвід в практику своєї роботи;

· Невміння використати акторські здібності, невміння перетворити заняття в маленький театр чи казку.

Рекомендації педагогам щодо проведення відкритого заходу

• ·        Обирайте ту форму роботи з дітьми, яка вам вдається найкраще.
• ·        Подбайте про позитивний емоційний фон. Намагайтеся бути веселою і щирою. Діти дуже легко переймаються емоційним станом свого вихователя, його стурбованість викликає у них занепокоєння.
• ·        Намагайтеся варіювати методи та дозувати навантаження на дітей. Показ і пояснення мають чергуватися з іграми, вправами, малюванням, роботою з казкою. Ефективними є завдання, які діти мають розв’язувати вдвох, учотирьох. Пояснення має бути чітким, лаконічним, не більше 4-5 речень. Намагайтесь не зловживати словесними методами. Діти – творчі та дієві, тому довга розповідь призведе до втрати ними інтересу до справи.
• ·        Пам’ятайте про мотиви дитячої поведінки, серед яких основне місце займають ігрові. Не потрібно за будь-яку ціну (продовжуючи тривалість заняття, чи відмовляючись від індивідуального підходу) розв’язувати всі завдання , які були заплановані.
• ·        Підкреслюйте індивідуальні особливості дітей. Будь-яка форма роботи з дітьми матиме сучасний вигляд, якщо діти матимуть змогу визначитися, обрати, заявити про своє бачення тощо. Будьте готові до того, що діти працюють у різному темпі. Якщо хтось не встиг своєчасно впоратися з завданням, дайте можливість дитині завершити розпочате. Якщо хтось із дітей неправильно відповідає -це додаткова нагода обговорити проблемне питання з усіма. Вихователь-майстер має будь-яку ситуацію використати задля емоційного збагачення й виховання дітей.

Словничок сучасного педагога-дошкільника

Нові слова та вирази стрімко вриваються в наше життя. Іноді ми стикаємося з ситуацією, коли вкрай необхідно донести до співрозмовника певну думку, а слова потрібного не знаходимо. А трапляється й навпаки - слово вже давно у вжитку, але використовується не завжди доречно.

Сьогодні ми відкриваємо невеличкий словничок, що стане в пригоді й керівникам, і вихователям.

Цікаві педагогічні знахідки

Часто-густо ми педагоги, у «педагогічній скрині» зберігаємо найрізноманітніші речі – старі та нові, звичні і неочікувані, які при певних обставинах можуть відігравати роль засобів навчання. Як пише Катерина Крутій у статті «Діяльнісна модель заняття» («Дошкільне виховання» № 7, 2006 р.) при роботі із дітьми має бути введення емоційного компоненту «яскравої плями».

Отже, я із задоволенням відчиню для вас, любі колеги, скриньку і дістану …