ЩО РОБИТИ ВИХОВАТЕЛЮ, ЯКЩО ДІТИ ЙОГО НЕ СЛУХАЮТЬСЯ? КОРИСНІ ПОРАДИ

       Попри знання, досвід та роки роботи, інколи бувають ситуації, коли вихованці стають немов «неконтрольованими». Як діяти вихователю, щоб і свої нерви зберегти, і дітей заспокоїти, і без сліз обійтися.

ЧОМУ ДІТИ НЕ СЛУХАЮТЬ ВИХОВАТЕЛЯ?

           Серед основних причин можна назвати такі:

– нестача досвіду у вихователя;

– дітям бракує уваги;

– вихователь не вміє організувати цікаве дозвілля;

– неправильне розділення емоційного навантаження та невчасне перемикання уваги;

– вікові кризи (наприклад, криза 3-х років);

–погане самопочуття.

                       В ЧОМУ ГОЛОВНА ПОМИЛКА?

      Головна помилка вихователя – це намагання домогтися дисципліни будь-якою ціною. Хоча ваші вихованці і малі, однак дуже тонко відчувають людські емоції і часто ваш тиск може призвести до ще більшого протесту.

ЩО РОБИТИ?

            «Золота» порада для вихователя – спостерігайте за дітьми. Ось так просто. Хоча це лише на перший погляд. Адже спостерігати – це означає ще й пізнавати: займатися з дітьми їх «дитячими» справами, намагатися якомога більше про них дізнатися та врешті зблизитися. Це якраз і є той славнозвісний індивідуальний підхід, про який усі так полюбляють говорити, проте мало кому вистачає терпіння та мудрості, щоб його застосувати.

ВИПРОБУВАННЯ НА МІЦНІСТЬ

        У процесі спостережень визначте, у які моменти діти починають поводитися нечемно, дуже часто вони таким чином випробовують вихователя на міцність й намагаються «прозондувати грунт» – до якої межі їм дозволено зайти.

ЯК ЗНАЙТИ СВОЇ СЛАБКІ МІСЦЯ?

   Для того щоб ситуація з поведінкою дітей стала трішки зрозумілішою, дайте відповідь на такі запитання:

– У які моменти діти починають поводитися погано (на що реагують, проти чого протестують)?

– Яким був підхід до дітей у педагога, який працював раніше? Можливо, діти звикли до інших методів? Це не означає, що слід робити так само, ці знання вам знадобляться, щоб краще зрозуміти своїх вихованців.

– Чи завжди ви прислухаєтеся  і найголовніше – чуєте дітей? Адже для гармонії у будь-яких взаєминах потрібно не лише повчати, а й навчатися самому.

– Які діти є лідерами у групі? Як вони поводяться з вами та чим їх можна було б зацікавити?

– Чи є ваші заняття цікавими для дітей?Дуже часто причина поганої поведінки в тому, що дітям нудно і нецікаво.

ВАЖЛИВЕ ПРАВИЛО ПЕДАГОГІКИ

       Завжди пам’ятайте про важливе правило педагогіки – не забороняти зайвого. Не варто забороняти усе підряд, забороні підлягає лише те, що є небезпечним для дітей.

Якщо заборон надто багато, то це врешті приводить до повного їх ігнорування. Краще хай заборон буде декілька, але «залізобетонних».

ПОВАЖАЙТЕ ДІТЕЙ

         Як уже зазначалося, діти дуже тонко відчувають наші емоції. Вони здатні читати їх за виразом обличчя, поглядом та навіть тембром голосу. Поважайте своїх вихованців, ставтеся до них як до особистостей. Викиньте зі свого лексикону фрази на кшталт «Виростеш – дізнаєшся», «Малий ще мене повчати» та «Старші завжди праві».

Ідеальна роль, яка підійде вихователю, це – товариш і друг. Просто – старший за них.

ТИША – НЕ ГОЛОВНЕ!

       Вихователям, для яких головне – щоб у групі було тихо, варто, мабуть, замислитися над відпусткою. Тому що вихователю за покликанням буде цікаве інше: що ще придумати такого, щоб дітям було цікаво, весело і пізнавально.