«Сонечко»
Діти сідають у коло,
піднімаються на носочки, тягнуться вгору – до сонечка. Сонечко щедро дарує
кожній дитині по сонячному зайчику, які оселяються в серцях дітей. Діти рухами
від грудей розсипають це світло навколо себе.
«Сонячний
зайчик»
Сонячний
зайчик зазирає дітям в оченята. Діти заплющують їх. Зайчик побіг по їхніх
личках – вони ніжно гладять його долоньками: зайчик на лобі, на носі, на
ротику. На щічках – гладять тихенько, щоб його не сполохати. Гладять голову,
шию, живіт, руки ноги. Зайчик залазить за комірець – гладять його там. Сонячний
зайчик любить діток. Малюки потоваришували з ним.
«Життя лісу»
Діти
заплющують очі й уявляють себе в ранковому лісі: зайшло сонечко, прокидаються
мешканці лісу, усміхаються сонечку, починають свою мандрівку серед дерев, трав,
лісових мешканців. Розплющують очі, усміхаються.
«Краплинки
води»
Діти уявляють себе краплинками
води, її маленькими дітками. Збираються в гурт, мов у хмарку. Подумки тупотять
ніжками повільно, потім голосніше, потім іще голосніше. Починає крапати рясний
дощ. Дощик стає тихішим, ще тихішим, зовсім перестає йти. Діти розплющують очі,
усміхаються.
Діти
заплющують очі і уявляють себе маленькими різнокольоровими метеликами:
червоними, жовтими, білими, синіми… Яскраво світить лагідне, ніжне сонечко.
Чути дзвінкий спів пташок. Діти слухають, як вони гарно співають… Метелики
кружляють серед яскравих гарних квітів: жовтих, білих, синіх, червоних… Вони
сідають на казкові квіти і п’ють нектар, набираючись сил і здоров’я. Метелики
зміцніли, стали бадьорими, здоровими. Діти розплющують очі, усміхаються.
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар