Традиції родинно-сімейного виховання у різних країнах світу

«Що досконаліше виховання, тим щасливіші народи»

(О. Герцен)

           Кожне покоління має свій погляд як правильно виховувати дітей. Певно тому, нерідко наша думка відрізняється від маминої чи бабусиної. Але завжди цікаво і корисно дізнатися, як виховують дітей у різних країнах світу. І хоч мета в батьків усіх національностей одна: виховати зі свого маляти достойну людину, методи в усіх різні, адже, кожна країна має свою віру, традиції, менталітет, що істотно впливає на це процес.

НА ПОРОЗІ ШКОЛИ: СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ

Питання підготовки дітей до школи завжди було пріоритетним у дошкільній освіті. Ще більше значення воно набуло з внесенням змін до Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ, а саме із запровадженням обов’язкової дошкільної освіти дітей п’ятирічного віку. І якщо педагоги ДНЗ відреагували на ці зміни адекватно, адже вони й до цього готували дітей до шкільного навчання, то багатьох батьків охопила паніка. Перед ними постала низка запитань: як і де мають здобувати освіту їхні діти, якими знаннями вони мають володіти, які документи повинні засвідчувати здобуття дошкільної освіти тощо.

Як обладнати робоче місце вихователя в дошкільному навчальному закладі

Обладнання та насичення групової кімнати в першу чергу повинно бути  направлено на всебічний розвиток дітей, реалізацію завдань предметно-ігрової діяльності дошкільників.  Для вихователя дитячого садка робочим місцем є вся групова кімната. Проте для забезпечення ефективної педагогічної діяльності самого педагога ніяк не можемо не говорити про оснащення робочого місця самого вихователя. Адже  правильно організувати його, означає подбати про такий добір і розміщення предметів, посібників, засобів, знарядь, необхідних для реалізації освітніх завдань розвитку, навчання та виховання дошкільників, щоб забезпечити максимальну зручність у користуванні ними, високу продуктивність педагогічної праці. Устаткування   робочого місця вихователя має бути ретельно продумано, зорієнтовано на обох вихователів, що працюють на групі.  Тому у кожній віковій групі створюється мікрометодкабінет, де накопичується і систематизується весь дидактичний, наочний матеріал для організації пізнавально-розвивальної діяльності з дітьми відповідного дошкільного віку.

Тонкощі батьківської педагогіки

«Хоч би яка у вас відповідальна і складна робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша щоденна робота – виховання людини» 

(В. Сухомлинський)

Як допомогти собі

           Соціально-економічні, політичні та інформаційні зміни в Україні, що супроводжуються новою парадигмою життєвих цінностей, ламанням усталених стереотипів життя, зумовлюють актуальність питання підготовки батьків до виховної діяльності в нових педагогічних умовах. «Педагогічні знання батьків особливо важливі в той період, коли батько і мати є єдиними вихователями соєї дитини. У віці до 6-ти: років розумовий розвиток, духовне життя дітей у вирішальній мірі залежить від ... елементарної педагогічної культури матері і батька, яка виражається в мудрому розумінні надзвичайно складних душевних рухів людини, яка розвивається», - писав В.О.Сухомлинський.

Пам’ятка для вихователів «Негативні ознаки заняття, проведеного без творчості» або «Чого не повинно бути ніколи»

· Відсутність плану заняття;

· Відсутність чітких цілей заняття;

· Невміння вихователя поставити і виконати програмові завдання;

· Відсутність бажання проводити заняття;

· Неспроможність вихователя бачити заняття в перспективі його розвитку;

· Використання тільки фронтальних способів організації дітей;

· Приділення уваги тільки вербальним методам спілкування з дітьми;

· Одноманітність структури заняття. Бідний його зміст;

· Дисциплінарні відносини з дітьми;

· Використання застарілих шаблонів занять;

· Відсутність комплексних завдань;

· Відсутність ігрових дій, ігрових вправ та ін.;

· Гальмування творчості дітей на заняттях;

· Відсутність самостійності, розкутості дітей, вільного спілкування;

· Спілкування вихователя з дітьми по типу «над дітьми», а не «поруч з ними»;

· Відсутність педагогічного такту, етики з боку вихователя;

· Невміння використати авторські програми, педагогічний досвід в практику своєї роботи;

· Невміння використати акторські здібності, невміння перетворити заняття в маленький театр чи казку.

7 правил успішного батьківства

     Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся порадами.

ЯК ПРИПИНИТИ ДЕГРАДУВАТИ: 13 СПОСОБІВ

Старінню піддається не тільки наше тіло, а й мозок. На жаль, зберегти пам'ять, ясний розум та інтелект в похилому віці вдається далеко не всім. Навіть у дорослої здорової людини проявляється природне погіршення когнітивних функцій. Проте нейрофізіологи впевнені, якщо правильно харчуватися, вести активний спосіб життя і присвячувати час певним заняттям, які розвивають мозок, у старості ви будете розумнішими за всіх!

Ось 13 найбільш цікавих і корисних хобі для розвитку мозку. Виберіть одне або кілька і присвячуйте їм хоча б півгодини на день!

Рекомендації педагогам щодо проведення відкритого заходу

• ·        Обирайте ту форму роботи з дітьми, яка вам вдається найкраще.
• ·        Подбайте про позитивний емоційний фон. Намагайтеся бути веселою і щирою. Діти дуже легко переймаються емоційним станом свого вихователя, його стурбованість викликає у них занепокоєння.
• ·        Намагайтеся варіювати методи та дозувати навантаження на дітей. Показ і пояснення мають чергуватися з іграми, вправами, малюванням, роботою з казкою. Ефективними є завдання, які діти мають розв’язувати вдвох, учотирьох. Пояснення має бути чітким, лаконічним, не більше 4-5 речень. Намагайтесь не зловживати словесними методами. Діти – творчі та дієві, тому довга розповідь призведе до втрати ними інтересу до справи.
• ·        Пам’ятайте про мотиви дитячої поведінки, серед яких основне місце займають ігрові. Не потрібно за будь-яку ціну (продовжуючи тривалість заняття, чи відмовляючись від індивідуального підходу) розв’язувати всі завдання , які були заплановані.
• ·        Підкреслюйте індивідуальні особливості дітей. Будь-яка форма роботи з дітьми матиме сучасний вигляд, якщо діти матимуть змогу визначитися, обрати, заявити про своє бачення тощо. Будьте готові до того, що діти працюють у різному темпі. Якщо хтось не встиг своєчасно впоратися з завданням, дайте можливість дитині завершити розпочате. Якщо хтось із дітей неправильно відповідає -це додаткова нагода обговорити проблемне питання з усіма. Вихователь-майстер має будь-яку ситуацію використати задля емоційного збагачення й виховання дітей.

А я раджу читати казку так!

Сучасні підходи до розвитку дошкільника як усебічно розвиненої особистості базуються на роз­витку пізнавальної активності дошкільнят, що, у свою чергу, передбачає включення в діяльність з дітьми комплексів вправ, психологічних ігор, різ­них завдань на кмітливість, що розхитують пси­хологічну інерцію, порушують стереотипи ми­слення, формують, перш за все, людину, яка вміє мислити.

Сьогоднішні діти вимагають, щоб їх не на­вчали, а щоб з ними грали, дали змогу фантазу­вати, почуватися вільно, розкуто. І саме тому, готуючись щоразу до заняття, слід відчува­ти в собі не дорослого вихователя, а жваву, ак­тивну, охочу пізнати цікавий і незнайомий світ дитину.

Дітям необхідне щось загадкове, сповнене не­сподіванок, казкове. А що може бути казковішим за казку? Саме з неї і слід починати, нею зацікав­лювати, з нею «дружити», адже ніщо у світі не люб­лять діти так, як казку.

Видатні педагоги про роль вихователя

В.О.Сухомлинський

• "Справедливість - це основа довіри дитини до вихователя ... щоб стати справедливим, треба знати духовний світ кожної людини"
• "Володарювання над дітьми - одне з найважчих випробувань педагога, один з показників педагогічної культури... Цінувати довірою, а значить, і беззахисністю дитини - ця педагогічна мудрість має збагатить всю нашу роботу"
• "Молодий педагог швидко стане майстром своєї справи, уникне багатьох помилок, якщо візьме до уваги досвід інших педагогів та буде застосовувати його у своїй практиці"
• "Продовжуючи себе у вихованцях, ми творимо не лише людину, ми творимо час"

С.Ф.Русова:

• "Вихователю належить бути дуже терплячою, ввічливою, тактовною, простою, з глибокою вірою в дитячу природу..."
• "Вихователі мають оволодіти «широкими керівними принципами, знаннями дитячої природи, які допоможуть їм оцінювати ті або другі засоби виховання, вибрати для малечі відповідну роботу, розуміти різну вдачу дітей, розбиратися у методах навчання і виховання".
• "...той, хто учить, повинен сам учитись і багато знати"

А.С.Макаренко:

• "Треба залучати до виховної роботи лише тих вихователів, які дійсно можуть виховувати"
• "Як би людина не закінчила педагогічний вуз, якою б вона не була талановитою, але якщо не буде вчитися на досвіді, ніколи не буде хорошим педагогом"
• "Підготовка педагога - вихователя полягає в організації його характеру, вихованні його поведінки, а вже потім в організації його спеціальних знань та навичок"
• "Вихователь має так себе поводити, щоб кожен його рух виховував. Він завжди повинен знати, чого хоче досягти кожної миті. Якщо вихователь цього не знає, то кого він може виховати?"
• "Авторитет педагога виростає з відповідальності. Якщо людина відповідально ставиться до своєї справи, то це і створює її авторитет"

Методична робота в ДНЗ

.

Методична робота в ДНЗ - це цілісна, заснована на досягненнях науки педагогічного досвіду, на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємозалежних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації й професійної майстерності кожного вихователя (включаючи заходи щодо керування професійною самоосвітою, самовихованням, самовдосконаленням педагогів), на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу ДНЗ в цілому, а в остаточному результаті на вдосконалювання навчально-виховного процесу, досягнень оптимального рівня виховання й розвитку конкретних дітей. 

ПРИТЧА ПРО ТЕ, СКІЛЬКИ ЧАСУ ВАРТО ПРИДІЛЯТИ ДІТЯМ

 

Після нелегкого робочого дня повернувся батько додому. Час був пізній, він змучився , але зрадів, побачивши, що п’ятирічний син чекає його на порозі будинку.
– Тату, – привітавши батька, тихо промовив малюк, – можеш відповісти? Я чекав, щоб запитати …
– Звичайно, запитуй! – Вигукнув батько.
– Скільки грошей ти отримуєш?
– Та хіба це твоя справа ?! Нема чого тобі про це знати!
Дитина підняла на нього сумні очі.
– Я дуже-дуже прошу тебе, скажи, скільки ти заробляєш за одну годину?
– Ну, припустимо, п’ятсот. І що далі? Тобі-то яка різниця?
– Будь ласка, тато, – дуже серйозно промовила дитина, – позич мені триста гривень.

Батько вийшов з себе і закричав до сина:
– Ти поводиш себе огидно! Я так втомився, але змушений стояти тут і слухати твою порожню балаканину! Думаєш тільки про іграшки, чекав мене лише для того, щоб випросити грошей на всякі дурниці!

Опустивши голову, хлопчик зник за дверима дитячої. А батько, розсерджений і засмучений, так і стояв, притулившись до стіни. «От нахаба, – думав він, – який же мій син егоїстичний. Однак … Може, і я був не в усьому правий? .. Я даремно на нього накричав, адже зазвичай дитя ніколи не просить у нас з матір’ю грошей. Значить, дитина звернулась до мене неспроста».

Він тихенько зайшов до кімнати сина і сів біля дитячого ліжка.
– Ти ще не заснув, мій хороший? – Шепнув він.
– Ні, я лежу і думаю …
– Не гнівайся на мене, синку, я сьогодні страшенно втомився, тому й нагрубив тобі. Ось, візьми гроші і, будь ласка, вибач мене.

Малюк обійняв батька за шию, його оченята радісно засвітилися.
– Тату, спасибі, велике-велике спасибі!

Хлопчик витягнув з кишені піжами кілька зім’ятих банкнот і додав до них щойно отримані купюри. Батько знову почав бурчати:
– У тебе, як виявилося, предостатньо грошей, а ти скупишся і просиш ще.
– Ні, татко, мені якраз цих трьохсот не вистачало. Ось тепер я зібрав рівно стільки, щоб купити одну, всього лише одну годину твого, тату, часу. Можна? Я дуже прошу, прийди завтра трохи раніше, щоб ми сіли вечеряти всі разом: ти, мама і я …

Город на підвіконні

 Город на підвіконні в дитячому садку сприяє розвитку допитливості і спостережливості в дітей, він допомагає краще пізнати  життя рослин. Дана форма роботи дає можливість розширити уявлення дітей про рослини як живі організми, про умови, необхідні для їх росту і розвитку, розвивати естетичні почуття, уміння радіти красі вирощуваних рослин та результатом своєї праці.

Заспівайте дитині колискову !

     

       Для гармонійного фізичного та емоційного розвитку малюка, для його гарного самопочуття, як повітря потрібен здоровий сон. Кожна мама знає, як іноді складно буває вкласти малюка спати і тут на допомогу приходить колискова. Саме з маминої пісні, із маминого слова починається людина, починається її виховання. Звичайно, малятко, ще не все розуміє, але не варто обмежуватись простим „а-а-а”, адже мама – це перша людина, яка може показати дитині красу оточуючого світу, навчити її гармонії.  

Словничок сучасного педагога-дошкільника

Нові слова та вирази стрімко вриваються в наше життя. Іноді ми стикаємося з ситуацією, коли вкрай необхідно донести до співрозмовника певну думку, а слова потрібного не знаходимо. А трапляється й навпаки - слово вже давно у вжитку, але використовується не завжди доречно.

Сьогодні ми відкриваємо невеличкий словничок, що стане в пригоді й керівникам, і вихователям.

Цікаві педагогічні знахідки

Часто-густо ми педагоги, у «педагогічній скрині» зберігаємо найрізноманітніші речі – старі та нові, звичні і неочікувані, які при певних обставинах можуть відігравати роль засобів навчання. Як пише Катерина Крутій у статті «Діяльнісна модель заняття» («Дошкільне виховання» № 7, 2006 р.) при роботі із дітьми має бути введення емоційного компоненту «яскравої плями».

Отже, я із задоволенням відчиню для вас, любі колеги, скриньку і дістану …